Інформація щодо насилля для дітей
Насильство в сім'ї може мати різні форми, включаючи фізичне, психологічне, сексуальне та економічне насильство, а також занедбання. Воно може відбуватися між батьками, батьками та дітьми, або між іншими членами сім'ї.
Важливо знати:
Ти не винен/не винна. Насильство ніколи не є провиною дитини.
Ти не самотній/не самотня. Багато дітей стикаються з насильством у сім'ї.
Ти маєш право на безпеку та захист.
Якщо ти або хтось, кого ти знаєш, страждає від насильства в сім'ї, важливо звернутися за допомогою.
Зателефонуй до поліції за номером 102. Це екстрений номер, який працює цілодобово.
Звернися на Національну гарячу лінію для дітей та молоді за номером 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного). Лінія працює цілодобово, анонімно та безкоштовно.
Зателефонуй на Урядову гарячу лінію за номером 1547. Лінія працює цілодобово та безкоштовно з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Звернися до дорослого, якому ти довіряєш: родича, вчителя, шкільного психолога.
Існують також інші організації та служби підтримки:
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації «Ла Страда – Україна»: 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
Контакт-центр системи надання безоплатної правничої допомоги: 0 800 213 103.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: 0800501720,.
Пам'ятай: Твоя безпека – найважливіше. Не терпи насильства, звернися за допомогою!
Інформація для батьків щодо насильства в сім'ї
Шановні батьки!
Безпека та добробут ваших дітей є нашим найвищим пріоритетом. На жаль, діти можуть ставати жертвами різних форм насильства, що завдає їм не лише фізичного, а й емоційного та психологічного болю. Важливо бути обізнаними, пильними та знати, як діяти у випадку підозри або виявлення насильства.
Що таке насильство над дітьми?
Насильство над дітьми включає будь-які дії або бездіяльність дорослих або інших дітей, які завдають шкоди фізичному, емоційному, сексуальному здоров'ю або розвитку дитини.
Основні форми насильства:
Фізичне насильство: Завдання фізичної шкоди дитині (удари, штовхання, опіки, побиття тощо).
Сексуальне насильство: Будь-які сексуальні дії з дитиною без її добровільної згоди або з дитиною, яка не досягла віку згоди.
Психологічне (емоційне) насильство: Систематичне словесне приниження, залякування, ігнорування потреб дитини, шантаж, погрози, висміювання, що завдають емоційної шкоди.
Недбалість: Ненадання дитині необхідного догляду, харчування, одягу, медичної допомоги, освіти, що призводить до шкоди її здоров'ю та розвитку.
Кібербулінг: Цькування, залякування, приниження дитини через інтернет та інші цифрові технології.
Ознаки того, що дитина може бути жертвою насильства
Важливо звертати увагу на зміни в поведінці та емоційному стані дитини. Деякі ознаки можуть вказувати на те, що вона стала жертвою насильства:
Раптові зміни в поведінці: стає більш замкнутою, тривожною, агресивною, дратівливою або апатичною.
Проблеми зі сном та апетитом: безсоння, нічні кошмари, відмова від їжі або навпаки, надмірне вживання їжі.
Непояснювані фізичні ушкодження: синці, подряпини, опіки, переломи, особливо якщо дитина не може пояснити їхнє походження або її пояснення неправдоподібне.
Страх перед певними людьми або місцями: уникання контакту з конкретними особами, небажання йти до певних місць (наприклад, до школи, додому до когось).
Регрес у розвитку: втрата вже набутих навичок (наприклад, знову починає мочитися в ліжко, смоктати палець).
Скарги на біль у незрозумілих місцях: особливо в області статевих органів або живота.
Надмірна секретність: дитина стає дуже закритою, не розповідає про своє життя.
Зниження успішності в навчанні: втрата інтересу до навчання, погіршення оцінок.
Суїцидальні думки або спроби самопошкодження.
Неадекватна сексуальна поведінка: знання або поведінка сексуального характеру, невідповідна віку дитини.
Що робити, якщо ви підозрюєте або знаєте про насильство над дитиною:
Уважно вислухайте дитину: Створіть безпечне та довірливе середовище, дайте дитині зрозуміти, що ви їй вірите і готові допомогти. Не тисніть на неї, дозвольте розповісти у власному темпі.
Не звинувачуйте дитину: Пам'ятайте, що дитина ніколи не є винною у насильстві, скоєному проти неї.
Не намагайтеся самостійно розслідувати ситуацію: Це може зашкодити дитині та ускладнити подальше розслідування.
4. Негайно зверніться за допомогою до фахівців:
Поліція (102): У випадку фізичного або сексуального насильства, а також при загрозі життю та здоров'ю дитини.
Служба у справах дітей: За місцем проживання дитини. Вони координують роботу з захисту прав дитини.
Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: Надають психологічну, соціальну та юридичну допомогу.
Національна гаряча лінія для дітей та молоді (116 111 - безкоштовно та цілодобово): Надає консультаційну та психологічну підтримку дітям та дорослим.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: Має представників у регіонах, які займаються питаннями захисту прав дітей.
Психологи та психотерапевти: Можуть надати кваліфіковану психологічну допомогу дитині та її родині.
5. Забезпечте дитині безпечне місце: Якщо дитина перебуває в небезпеці, негайно перемістіть її до безпечного місця та забезпечте необхідну підтримку.
6. Співпрацюйте з фахівцями: Надайте всю необхідну інформацію для проведення розслідування та надання допомоги дитині.
Як запобігти насильству над дітьми:
Навчайте дитину правилам безпеки: Пояснюйте, що ніхто не має права торкатися її тіла без її дозволу, робити те, що їй неприємно або страшно. Вчіть казати "ні" та звертатися за допомогою до дорослих, яким вона довіряє.
Підтримуйте відкрите та довірливе спілкування з дитиною: Заохочуйте її розповідати про свої переживання, страхи та проблеми. Будьте уважними до її емоцій.
Знайте коло спілкування своєї дитини: Цікавтеся її друзями, знайомствами в інтернеті, проводьте час разом.
Будьте обізнані щодо ризиків в інтернеті: Навчіть дитину правилам безпечної поведінки в онлайн-середовищі, контролюйте її активність в соціальних мережах.
Пояснюйте дитині, що таке булінг та як йому протидіяти: Навчіть звертатися за допомогою у випадку цькування.
Самі будьте прикладом ненасильницької поведінки: Вирішуйте конфлікти мирним шляхом, проявляйте повагу до інших.
Звертайте увагу на зміни в поведінці інших дітей: Якщо ви помітили ознаки насильства у поведінці інших дітей, повідомте про це відповідні органи.
Підвищуйте власну обізнаність щодо проблеми насильства над дітьми: Читайте інформаційні матеріали, беріть участь у тренінгах та семінарах.Пам'ятайте, що захист дітей від насильства – це спільна відповідальність батьків, родини, школи та суспільства в цілому. Будьте уважними, чуйними та готовими діяти, щоб забезпечити безпечне та щасливе дитинство кожній дитині.
Бережіть своїх дітей!