Національно-патріотичне виховання

Тарас Григорович Шевченко — символ війни та боротьби за свободу

Carousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel image

9 березня в Україні та світі відзначається день народження поета, художника, мислителя Тараса Шевченка (1814-1861).

Біографія Тараса Шевченка трагічна і велична одночасно. Основну освіту поет здобув лише за два роки в церковноприходській школі. Багатьма знаннями поет завдячує баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мовам.

Кріпосний і син кріпаків, сирота змалку, Тарас мав стати представником другого ешелону російської інтелігенції, але відчув поклик рідної крові. Шевченко став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність, як у 19 та 20 століттях, так і у 21-му столітті, коли нова російська імперія вкотре намагається знищити все українське.

Шевченко — символ війни та боротьби за свободу

Прикладом Шевченка надихається багато людей, його пророчі слова дають сили новим героям-захисникам. Тарас Шевченко був і досі є символом опору російській експансії не лише у Києві під час Революції Гідності, він надихав людей і на Донбасі, і зараз під час нападу Росією на Україну. У 21-му столітті українці дають відсіч окупантам та захищають власну землю.

10 фраз Тараса Шевченка, які допомагають боротися за Україну

  • Боріться — поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!

  • Вчіться, читайте, І чужому вчитеся, І свого не цурайтеся.

  • Вогонь запеклих не палить.

  • Наша дума, наша пісня, Не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!

  • Дісталася Україна до самого краю. Гірше за ляха діти її розпинають.

  • Поховайте і вставайте, Окови порвіть і ворожою злою кров’ю Волю окропіть.

  • Любіться, чорнобриві, Але не з москалями, Бо москалі — чужі люди, Роблять лихо з вами.

  • Якби ви вчилися так, як треба, то й мудрість була б своєю.

  • Засумувала Україна — така її доля!

  • Свою Україну любите. Любіть її. Під час лютий. В останню тяжку хвилину моліться за неї, Господа.

Тарас Шевченко про Україну

Тихо плаче Україна сльозами і кров’ю…

Кат будує своє “завтра” на горі людському…..

Гірко плаче Україна і тяжко ридає …

Своїх синів, що померли, сльозами вмиває….

Плаче ненька Україна …

Плаче кожна мати, та що сина відпустила, волю здобувати.

Слова «мир», «любов», «земля», «воля», «Україна» зігрівають душу кожного українця. Сьогодні, як ніколи раніше, звучать ці слова в серцях людей, народжених у вишиванках. Пишаємося своєю країною й людьми, які живуть у ній. Пишаємося тим, що українці. І сьогодні, в час нелегких подій, які, неначе хвиля, накрили нашу землю, ми намагаємося перебороти свій страх і відчай, зібратися з думками, намагаємося стати сильнішими, щоб вистояти разом зі своєю країною й не дати їй «захлинутися» від жорсткого агресора.

Тарас Шевченко – національний символ українського народу, який пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти поневолення Російською імперією. Як і раніше, його життєвий шлях і творчість надихають мільйони українців світу на боротьбу за вільну Україну

ВІРШІ ПРО УКРАЇНУ

Carousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel image

І буде мир...

І буде мир...

І вишні зацвітуть

У рідному моєму краї.

Лелеки добру звістку принесуть:

"Кінець війні, ми ворога здолали!".


І на світанку вмиється Земля

Ранковою холодною росою.

І буде чути пісню солов'я,

А не ревіння літаків над головою.


Підніме очі закривавлений Ірпінь,

Йому плече підставить сива Буча.

А Бородянка і Гостомель-побратим

Порушать тишу стогоном болючим.


Демидів враз прокинеться від сну,

Від болю ран ворожих окупантів.

На повні груди крикне: "Я живу!!!

Я витримав оцих потвор-мутантів".


Козаровичі, пошматовані вогнем,

Потоптані, знесилені і босі.

Тавровані ординським тим мечем

Піднімуть хвилю в морі стоголоссям.


І Димер, Катюжанка, і Синяк

Сплюндровані поганською рукою ката

Без сліз, бо їх давно уже нема

З колін устануть, бо прийшла розплата.


Почує це Іванків - сивий дід.

Вони його живого розпинали,

Він навіть не стогнав, він гордо переніс.

Його тортури дикі не зламали.


Чоло насупить древній наш Лютіж

Поранений, обстріляний, побитий.

Тримав він оборону, як справжній захисник,

Сміливістю своїх людей прикритий.


А Вишгород, наш славний волонтер!

І день, і ніч збирає поміч всім нужденним.

Ви очі бачили, отих святих людей,

У них вогонь добра горить священний.


Засяє сонцем Вишгородський край.

Підніметься з руїн моя країна,

Бо мужності такої світ не знав.

По силі духу ти одна така єдина.


Повернемось до мирного життя,

Запахнуть чорнобривці й рута-м'ята.

І мама заспіває "Котика-котка",

І принесе "від зайчика" гостинця тато.


17.03.22 Ліна Костенко.

IMG_0580.MP4

Я - Україна!

Привіт, Світ. Я - Україна! Я вирішила розповісти тобі про себе, щоб ми стали ближче знайомі...

День вишиванки

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися кожен охочий, одягнувши вишиванку.

Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.